Спогади про виставку групи «Врємя» в Будинку вчених
Короткі спогади авторів та глядачів однієї зі знакових подій в історії Харківської школи фотографії — відкриття иставки групи «Врємя» в харківському Будинку вчених в 1983 році.
Олександр Чекменьов: “Фотографія — мій спосіб боротьби”
Бесіда з Олександром Чекменьовим про його проект “Кияни”, що був розпочатий у перший місяць російського вторгнення, його звʼязок з попередньою практикою та роздуми стосовно ролі фотографії у чинній ситуації в країні.
Борис Михайлов про серію “Якби я був німцем…”
Борис Михайлов розповідає про історію створення одного з ключових проектів “Групи швидкого реагування” — серії “Якби я був німцем…”
МОВА ФОТОГРАФІЇ. НАРИСИ ПРО ФОТОГРАФІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Дослідниця Марія Варлигіна про множинність підходів до інтерпретації та невловимість фотографії як об’єкту-знаку-вислову.
Фотография под градусом. Разговор с Александром Чекменевым
О книге “Лилии”, о сериях, а также о суровом романтизме и «луганском» стиле фотографий Галина Глеба поговорила с Александром Чекменевым.
Інтерв’ю з Євгенієм Березнером. Частина 1: Виставка «150 років фотографії»
Інтерв’ю Сергія Лебединського з Євгенієм Березнером — радянським та російським мистецтвознавцем, критиком, редактором та куратором виставкових проектів.
Борис Михайлов: з розмов про фотографію
Бесіди та роздуми харківського фотографа Бориса Михайлова про свої фотографічні проекти, записані Вітою Михайловою.
Евгений Павлов: Со временем привыкаешь к тому, что в фотографии материал тоже имеет свою волю
Інтерв’ю Надії Бернар-Ковальчук з одним із засновників гурпи “Время”, фотографом Євгенієм Павловим про його проекти, про межу між фотографом та художником, та стосунки автора з самим медіумом фотографії.
Родченко: естетика як політика
В своїх роботах Родченко наполягав на формальних інноваціях, таких як незвичний ракурс та серійність зйомки, що мали трансформувати усталений спосіб сприйняття світу та привести до революції бачення.
Від соцреалізму до зірок: еквіденсити та колажі Олега Мальованого
Найбільшого визнання, яке досягло рівня справжньої слави у 1970-х роках, Олег Мальований отримав як фотохудожник, яскравий образ якого він активно культивує, стаючи взірцем для багатьох фотографів міста, що прагнуть втілити себе в фотографії-як-мистецтві.
Віктор та Сергій Кочетов: “не-затверджені” моменти
Фотографії Віктора та Сергія Кочетових дають миттєвий ефект впізнавання — всі подробиці навколишньої реальності видаються до болю знайомими, навіть тим, хто з ними не стикався.
Урбаністична опера Бориса Михайлова
Михайлов зареєстрував цей «нульовий стан» нового суспільства, що з’являлося на руїнах попередньої політичної та культурної формації, у своїй найбільш контроверсійній серії фотографій «Історія хвороби»
Анатолій Макієнко: три періоди, три модуси фотографії
Більш ніж тридцятирічна фотографічна практика Анатолія Макієнка належить до Харківської школи фотографії, ознаки якої були виявлені та систематизовані не так давно
Игорь Манко: «Мы старались делать такие работы, чтобы над ними нужно было постоять и подумать»
Искусствовед Алина Сандуляк подготовила интервью с участником фотографической группы “Госпром” Игорем Манко
Роман Пятковка: польові дослідження “комунального” тіла
В ранніх роботах Романа присутня певна “приглушеність” реальності: моделі підкреслено ізольовані від зовнішньої дійсності та злиті зі своїм комунальним коконом, який сприймався як єдиний прихисток, вільний від контролю системи.
Миша Педан: Все страхи в конце Советского Союза были связаны с тем, что непонятно откуда идет опасность
Миша Педан рассказывает о структуре фотографической среды Харькова 1970-х и 1980-х, смене художественной и эстетической парадигм и о специфике кураторский деятельности в Советском Союзе периода перестройки.
Колажний паноптикум Сергія Солонського
Як більшість харків’ян, Солонський має особистий “авторський міф”: так, безумовно впливовим фактом його біографії стала спадковість ремесла, адже фотографією ще від кінця 19 сторіччя займався дід майстра, до лабораторії якого Сергій мав доступ.
Фотографічні тропи Юрія Рупіна
В умовах, коли фотографічна практика існувала лише у двох модусах – аматорському, сконцентрованому на технічній якості, що заохочувався державою шляхом створення мережі фотоклубів, та репортажному, професійному, скерованому ідеологічним державним замовленням – Рупін та члени групи «Время» шукають шляхи переосмислення фотографії як тієї, що має характер мистецтва
Підписуйтесь на новини від MOKSOP!