Інформація про роботу
- Проект
- Закінчена дисертація
- Назва
- Без назви
- Рік
- 2012
- Техніка
- колаж, папір, срібно-желатиновий друк
- Розміри
- 29x23,5 cm
- Походження
- Особистий архів фотогграфів
- Номер в каталозі
- KLTR-11
- Напис
-
Напис на зворотному боці: надруковані тексти “46”, “Cartier-Bresson ‘Fotografien heist etwas, gleichzeitig mit Kopf, Auge und Herz anvisieren.’ S. Morosow: ‘Erfolge der Fotografie hängen oft von der Entwicklung der Technik ab.’ Für den Fotografen ist es zudem wichtig, genau im richtigen Moment zu fotografieren, für die Kultur spielt das keine Rolle mehr. Nich der Moment ist wichtig” та “Seit Fotoapparate mit klein Motoren hergestellt werden, ist der ‘einzigartige Moment’ durch die häufige Verwendung von Film-Stills in Film und Fernsehen entwertet worden — er läßt sich leicht erreichen, seine Dauer hat sich verlängert, und jetzt wllen wir etwas anderes spielen”, напис “Оконченная диссертация 2015 1/1 + 2 АР группа Шило”, печатка групи та підписи Сергія Лебединського та Владислава Краснощока
- Ключові слова
- білий халат, жінка, лікарня, операція, чоловік
Про автора
Без назви
Владислав Краснощок, Сергій Лебединський та Вадим Трикоз — склад групи “Шило” 2012–2017 року. Обʼєднанні інтересом до історії Харківської школи, вони працювали над проектами, що продовжували локальні фотографічні практики, як-от інтервенція в матеріал, увага до соціально-політичних процесів та індивідуалізм. Здебільшого автори працювали над самостійними проектами, що обʼєднанні спільною естетикою аналогової монохромної документалістики. Спільною для всіх трьох авторів роботою стала “Закінчена дисертація” (2012), що вклеїли свої відбитки в фотокнигу Бориса Михайлова “Незакінчена дисертація” (1984–1985). Цим жестом вони самоозначують себе як продовжувачів традиції Харківської школи фотографії.
Після 2017 року Вадим Трикоз поступово відійшов від фотографії. Сергій Лебединський та Влад Краснощок продовжують роботу над творчими проектами.
____________________
Фото – Вова Панаєв, 2013.
Проекти:
Роботи автора:
